Що потрібно знати про адаптогени

Розбираємося, що таке адаптогени, з чого вони зроблені й навіщо потрібні

Ідея про те, що якийсь препарат може поліпшити розумову і фізичну активність у здорових людей, була розроблена під час Другої світової війни для пілотів і членів екіпажів підводних човнів. Перші дослідження по стимулюючим і тонізуючим ефектам деяких адаптогенів були опубліковані в військових журналах Радянського Союзу.

До адаптогенів (від латинського adaptatio - пристосування) відносяться сполуки, які здатні підвищувати захисні ресурси організму до великого спектра шкідливих впливів. Вперше термін "адаптогени" запропонував в 1960-х роках фармаколог і токсиколог, професор Микола Васильович Лазарєв, дослідження якого сприяли впровадженню адаптогенів в медичну практику.

Високі темпи і напруженість життя призводять до зниження і часом до виснаження фізичних і психічних сил людини. При цьому проявляється синдром хронічної втоми, при якому організм слабшає, падає працездатність і знижуються захисні функції.

У зв'язку з цим в даний час застосовують різноманітні ліки: транквілізатори, пептидні та ноотропні препарати, анаболічні засоби (для лікарської корекції гострої та хронічної втоми, відносяться до області неврології та психотерапії). З'явилися нові напрямки відновлювальної та реабілітаційної медицини - фармакологія актопротекторів, що підвищують і підтримують працездатність у важких умовах діяльності, а також фармакологія адаптогенів широкого спектра дії, наприклад, з класу атранів (синтезовані біологічно активні речовини, що діють на імунітет, збільшують фізичну і розумову працездатність).

Властивості адаптогенів

Адаптогени здатні підвищити опірність організму до шкідливого впливу із зовні. На відміну від допінгових засобів вони не викликають негативних післядій. Адаптогени допомагають підвищити працездатність, легше переносити фізичні навантаження і швидше відновлюватися після них, поліпшити роботу серцево-судинної системи та обмін речовин. Також вони сприяють активізації процесів біосинтезу білка в різних органах і тканинах аналогічно відомим стероїдним анаболічним препаратам, але без їх негативного впливу. Саме тому адаптогени ще називають фітоекдістероїдами. Вони допомагають організму адаптуватися до спеки, холоду, навантажень, зміни часових поясів, і до решти негативних впливів.

Особливо важливе значення мають адаптогени в профілактиці та лікуванні професійних захворювань, викликаних несприятливими виробничими факторами. Це фізичні фактори (аномальні температури, тиск, вологість, вібрація, УФ- та ІЧ-випромінювання), хімічні (загальнотоксична, канцерогенна, алергічна дія середовища), біологічні (патогенні мікроорганізми - бактерії, віруси), психофізіологічні (гіпер- або гіподинамія). У зв'язку з цим використання адаптогенів може бути виправданим у військовослужбовців, людей, професія яких пов'язана з цими факторами (що працюють в умовах високогір'я, в замкнутих просторах з недостатнім вмістом кисню - авіація, космонавтика, підводне судноводіння, ліквідація наслідків іонізуючого випромінювання). Застосування адаптогенів можливо в відновлювальній та реабілітаційній медицині. 

Найпопулярніші адаптогени

Адаптогени розділені на різні групи в залежності від походження, наприклад, мінерального або тваринного. Одним з найвідоміших і широко застосовуваних фітоадаптогенів є корінь рослини сімейства аралієвих - женьшень. Адаптогенні й імуномодулюючі властивості були виявлені й в інших рослин, таких як елеутерокок, лимонник китайський, родіола рожева, заманиха, аралія маньчжурська. З адаптогенів тваринного походження заслуженим визнанням користуються пантокрин (одержуваний з пантів оленів), апілак (виділяється з бджолиного маточного молочка). З адаптогенів мінерального або органічно-мінерального походження - муміє (точне походження невідоме, мінеральний продукт в утворенні якого беруть участь гірські породи, ґрунт, рослини, тварини, мікроорганізми). З бактеріальних полісахаридів широко застосовуються пірогенал і продігіозан.

Відмінність від суперфудів

Адаптогени - це не "фуд", тобто не продукт харчування в традиційному сенсі. Як правило, це рослини, які не настільки широко використовуються в їжі. При цьому ефект впливу на організм у них вище, ніж у суперфудів.

Суперфуд - це розрекламована річ, хоча більшість суперфудів і є адаптогени. Всі звикли до ягід годжі, тому що це зараз трендовий продукт. Але абсолютно таким самим складом володіє, припустимо, наша журавлина, однак вона не така розрекламована. Але через свої хімічні властивості і ягоди годжі, і журавлину відносять до адаптогенів. Суперфуд може включати в себе трави, які сприяють хорошому сну, зниженню апетиту. Адаптогени, у свою чергу, спрямовані на збудженні нервової системи, щоб підбадьорити себе і надати собі сил, як велика доза кофеїну.

Обережність в прийманні

Рослинні адаптогени практично не викликають побічних ефектів. Вони не токсичні навіть в дуже великих дозах. Показання для застосування адаптогенів широкі: стреси, анорексія, апатія, втома, зниження статевого потягу, розлади пам'яті, зниження імунітету. Іноді зустрічаються такі побічні ефекти, як безсоння, алергія, індивідуальна непереносимість, підвищення тонусу міометрію (м'язовий шар матки). Всі перераховані побічні ефекти мають оборотний характер, тобто зникають після відміни препарату.